- розладжений
- —————————————————————————————розла́дженийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розладжений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розладити. 2) у знач. прикм., рідко. Який перестав ладити з ким небудь, перебуває в незгоді з кимсь … Український тлумачний словник
розладженість — ності, ж. Стан за знач. розладжений 2) … Український тлумачний словник